  Кондолізза Райс: Росія сама себе ізолює
Не розширення НАТО, не країни-сусіди, а винятково сама Росія винна в тому, що все більше відчужується від решти світу, – пише у своїй статті в німецькій Frankfurter Allgemeine Zeitung держсекретар США Кондолізза Райс.
Минулого місяця увага всього світу була прикута переважно до Росії. Ми прийняли невідкладний та першочерговий виклик - необхідність підтримки Грузії після нападу Росії – виклик, на який ми зараз успішно реагуємо. Найважливіше питання найближчого майбутнього, про яке я вже докладно говорила у своїй промові минулого четверга, звучить так: які наслідки мають події минулого місяця для відносин Росії зі світом, особливо - зі Сполученими Штатами і Європою?
Обставини, що супроводжували конфлікт минулого місяця, відомі достатньо добре. Обидві сторони припустилися помилок, але реакція російського керівництва – введення військ на територію суверенної держави, порушення визнаного світовою спільнотою кордону, і потім – спроба розділити країну, визнавши незалежність Абхазії і Південної Осетії – була надмірною. Відповідальними за таку поведінку є не країни-сусіди Росії, не розширення НАТО, і не Сполучені Штати, а російське керівництво.
«Використання нафти і газу як засобів тиску»
Але, мабуть, ще більше непокоїть те, що агресія Росії вписується у її модель поведінки останніх років, яка стає дедалі гіршою. Сюди можна віднести використання нафти та газу як засобів тиску, загроза застосування ядерної зброї проти мирних націй, утиски прав та свобод всередині країни. Картина, що вимальовується, показує все більш авторитарну та агресивну Росію.
Напад на Грузію поставив нас у критичну ситуацію, але не в детерміністську. Російське керівництво приймає окремі дуже невтішні рішення. Але воно все ще може прийняти й інші. Майбутнє Росії - в її власних руках. Але її рішення частково залежать від поведінки інших: особливо – Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників.
Введення російських військ у Грузію не має зараз і не призведе в майбутньому до реалізації якоїсь стратегічної мети. Зараз нашою стратегічною метою є пояснення російським політикам того, що рішення Росії ведуть її дорогою з одностороннім рухом до самоізоляції і втрати міжнародної ваги.
«Нам потрібна рішучість і єдність»
Якщо ми хочемо досягти цієї мети, нам потрібна рішучість і єдність Сполучених Штатів і Європи. Ми не можемо дозволити собі підтверджувати упередження, яке, очевидно, мають деякі російські політики: якщо чинити тиск на вільні нації – якщо їм погрожувати, залякувати їх, нападати на них, ми здамося і врешті-решт визнаємо себе переможеними. Сполучені Штати і Європа мають дати відсіч такій поведінці і не дозволити, щоб агресія Росії принесла їй хоч якусь користь.
Ми і наші європейські союзники діємо спільно на підтримку Грузії. Ми стоїмо на чолі міжнародних зусиль із надання допомоги Грузії у відбудові. Двері до євроатлантичного майбутнього і надалі залишаються широко відкритими для Грузії, і наш альянс працюватиме над тим, щоб зробити це майбутнє реальністю.
Разом із цим, Сполучені Штати і Європа безумовно підтримують суверенітет, незалежність і територіальну цілісність сусідів Росії. Ми не потерпимо, щоб Росія накладала вето на рішення нашої Євроатлантичної спільноти, - ані на те, яким державам ми пропонуємо членство, ані на рішення цих країн прийняти запрошення. Ми пояснили це особливо нашим друзям в Україні.
«Ми не допустимо, щоб російське керівництво вело подвійну гру»
Сполучені Штати і Європа поглиблюють співробітництво у галузі досягнення більшої енергетичної незалежності. Ми розширимо відкриту світову енергетичну систему, захищатимемось проти зловживань у цій сфері. Для АТ «Росія» не може існувати відмінних правил, аніж для всіх інших.
Сполучені Штати і Європа не допустять, щоб російське керівництво вело подвійну гру, з одного боку - користуючись усіма перевагами міжнародного законодавства, ринків і інститутів, а з іншого - ставлячи під сумнів їхні основі принципи. Середини тут немає. Неможливо, щоб Росія 19-го сторіччя виступала на світовій арені поруч із Росією 21-го сторіччя. Аби використати весь свій потенціал, Росія повинна повністю включитися в світовий політичний та економічний порядок. Але зараз Росія у скрутному становищі – вона наполовину всередині цих процесів і наполовину ззовні. Успіх Росії залежить від решти світу – і цього вона змінити не може.
Російські політики вже мають уявлення, що їх чекає у майбутньому, якщо вони продовжуватимуть свою агресивну поведінку. На відміну від Грузії, міжнародний авторитет Росії зараз гірший, аніж будь-коли з 1991 року. Наразі не має жодного прогресу у співпраці Росії і США у галузі мирного використання атомної енергії. Політичне керівництво Росії шкодить власній економіці. Її прагнення вступити до Світової Організації Торгівлі під загрозою. Це так само стосується і її наміру вступити до Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD).
«Ностальгія за старими часами»
Але, мабуть, найгіршим наслідком для Москви є те, що її поведінка піднімає питання про те, чиє бачення Росії керує зараз в країні. Новий Президент країни нещодавно запропонував позитивне, скероване уперед бачення майбутнього його нації. Це бачення враховувало слабкі місця Росії, передбачало більше внутрішніх реформ, і, найголовніше, визнавало, що Росія не може собі дозволити мати із рештою світу стосунки, що базуються на ворожнечі та відчуженні.
Оскільки це є необхідністю, Сполучені Штати і Європа і надалі переслідуватимуть спільні з Росією інтереси. Ми будемо боротися із тероризмом, запобігати створенню Іраном ядерної зброї, захищати безпеку на Близькому Сході, де між палестинцями і ізраїльтянами пануватиме мир, і піклуватися про те, щоб Рада безпеки ООН не перетворювалася знову на бездіяльну установу, якою вона була за часів «холодної війни». В будь-якому разі буде дуже шкода, якщо наші стосунки з Росією не вийдуть за межі інтересів – оскільки найкращі стосунки між державами - це такі, які базуються на спільних цілях, прагненнях та цінностях.
Залишається лише зачекати та подивитися, чи зможе політичне керівництво Росії подолати свою ностальгію за старими часами і вдовольнятися джерелами та інструментарієм влади 21-го сторіччя. Це рішення приймати Росії - і тільки їй. Ми сподіваємося, що російські політики приймуть відповідальне рішення - на користь своєму народу і на користь світові.
Кондолізза Райс, Frankfurter Allgemeine Zeitung (Німеччина)
Оригiнал матерiалу: www.faz.net
25.09.2008
для друку>>>
|
