"Великі дерева не виростають в тіні." В.Чорновіл  

статті

зміст

Про це йдеться в матеріалах доповіді „240 днів діяльності української влади в новому форматі: оцінка неурядових аналітичних центрів”, презентованих Консорціумом неурядових аналітичних центрів у складі Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Центру політико-правових реформ, Центру Разумкова за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Зокрема, у матеріалах зазначається, що період після сформування уряду Віктора Януковича у політичній сфері можна охарактеризувати як час, витрачений на боротьбу за повноваження. “Цей час демонструє критичне невміння політичних сил домовлятися, співіснувати, а також дотримуватися домовленостей. Фактом є вибіркове та недобросовісне застосування законодавства усіма суб’єктами політики, зловживання правами, систематичне порушення Конституції. Недосконалі та сумнівно легітимні конституційні зміни стали одним із ключових чинників дисбалансу у владі та правового хаосу”, - зазначають експерти.

Водночас, на їхню думку, позитивом цього періоду є тенденція до формування уряду як самостійного суб’єкта вироблення державної політики, реалізації його статусу як вищого органу виконавчої влади. “Але в частині організації врядування Кабінет Міністрів робив акцент не на демократичні процедури роботи, а на побудову жорстокої владної вертикалі та командно-адміністративні методи управління. Ухвалення Закону “Про Кабінет Міністрів України” в редакції, яка цементує теперішню систему державного управління, унеможливлює будь-який серйозний поступ у наближенні системи урядування до демократичних стандартів”, - наголошують експерти.

Стосовно економічної політики у доповіді зазначається, що проблеми переважають позитивні ініціативи. Зокрема, з початку року відновилася тенденція до нарощування заборгованості із виплати заробітної плати, а наміри запровадження адресності в наданні соціальних пільг і соціальної допомоги у 2007 році через відсутність його механізму ставить під сумнів ефективність заходу. “Для забезпечення збалансованості бюджету Пенсійного фонду уряд передбачив низку заходів, що не вирішують проблеми стабільності функціонування пенсійної системи в довгостроковому періоді. Не відбувається підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування”, - зазначають експерти.
Водночас, на їхню думку, позитивною рисою бюджетного процесу стало визначення раціонального співвідношення між збільшенням капітальних видатків та темпами приросту соціальних витрат. Також, на відміну від минулих років, було відокремлено закон про бюджет від внесення змін до законодавства з питань оподаткування, що відповідає стандартам фіскальної прозорості. Також позитивно слід оцінити наміри уряду стосовно розробки та прийняття Податкового кодексу, а також дотримання своєї обіцянки зробити роботу над його проектом якомога прозорішою.

На думку експертів, потребують глибокого економічного обґрунтування наміри уряду стосовно відновлення СЕЗ і ТПР з метою ширшого залучення інвестицій.
Крім того, вважають експерти, квотування експорту зерна та розширення переліку сільськогосподарських продуктів, імпорт яких підлягає ліцензуванню, створюють додаткові перепони у переговорному процесі щодо вступу країни до СОТ і викликають певні сумніви в щирості проголошених намірів лібералізації торгівлі.
Поряд з розширенням приватного підприємництва, відбувається фактичне призупинення приватизаційних процесів, збереження непрозорості приватизаційних конкурсів, продовження практики рейдерства у перерозподілі власності. Енергетичний сектор залишається одним із найбільш непрозорих, закритих секторів української економіки, констатують експерти.

Крім того, наголошується в доповіді, уряд так і не зумів сформувати та оприлюднити програму своєї діяльності, що по суті означає його неспроможність чітко і зрозуміло оприлюднити свої наміри та стратегічні перспективи, а також шляхи забезпечення їх досягнення. Також це не відповідає принципам демократичного суспільства, порушує права громадян на участь в державному управлінні, послаблює можливості громадського контролю за владою.

Стосовно зовнішньої політики експерти зазначають, що у відносинах з ЄС досягнуто позитивних результатів, закладалися основи для подальшого розвитку співробітництва. “Однак, євроінтеграційний курс не підкріплювався ефективними діями влади в соціально-економічній сфері. Внутрішня криза викликала стурбованість і певне розчарування з боку європейської спільноти, сумніви стосовно України як прогнозованого, стабільного партнера. Посилювалася невизначеність стосовно перспектив євроатлантичної інтеграції України”, - йдеться у презентованих висновках.

Експерти зазначають, що влада не спромоглася ефективно використати політико-дипломатичний потенціал розвитку партнерства зі США, а на російському напрямі спостерігалася некоординованість дій державних органів, брак стратегічних підходів.

Крім того, наголошують експерти, громадяни не бачать у владі захисника власних інтересів. Так, результати моніторингу громадської думки свідчать про досить стійку тенденцію до поширення критичних настроїв у суспільстві стосовно загальної ситуації в країні, напряму розвитку подій, становища в різних сферах суспільного життя.
“Громадяни досить низько оцінюють відповідність діяльності владних інституцій та окремих органів влади таким засадам належного врядування, як прозорість, відкритість, підконтрольність суспільству, відповідність суспільним інтересам. Підвищується рівень негативних оцінок дій влади, вищих посадових осіб держави, а також політичних сил, представлених у парламенті”, - зазначають експерти, додаючи, що загалом можна констатувати, що кредит суспільної довіри до влади в її новому форматі, який склався після парламентських виборів 2006 р. та конституційної реформи, є низьким.
“Незалежні експерти у своїх оцінках схиляються до думки, що діяльність влади в усіх сферах не відповідає критеріям прозорості, підконтрольності суспільству, не відповідає інтересам суспільства”, - наголошується у доповіді.

За висновками експертів, за період із серпня 2006 р. у діяльності різних владних інституцій або не сталося змін, або відбулися негативні зміни. Саме в тих органах влади, які мають формувати правове поле України та відстоювати принципи правової держави, домінує правовий нігілізм. Негативною є ситуація в правоохоронних структурах, у сфері боротьби з корупцією, низькими є рівень поваги до прав і свобод громадян, прозорість і зрозумілість кадрової політики. Судова система України є корумпованою, залежною від органів виконавчої влади, зазначається у доповіді „240 днів діяльності української влади в новому форматі: оцінка неурядових аналітичних центрів”.
28.04.2007